НОТИ. The Truman Show «Шоу Трумена» - Truman Sleeps. Композитор Фі́ліп Ґласс

 

«Шоу Трумена» (англ. The Truman Show) — американський сатиричний фільм 1998 року з Джимом Керрі у головній ролі. Українською мовою фільм було перекладено й озвучено ТО «Цікава ідея» на замовлення Hurtom.com. На 6 липня 2020 року фільм займав 172-у позицію у списку 250 найкращих фільмів за версією IMDb

Фі́ліп Ґласс (англ. Philip Glass, *31 січня 1937) — американський композитор, ранні твори якого відносять до мінімалізму; відомий як автор симфоній, камерних творів, музики до фільмів.

Музика до фільмів

Ґласс розпочав активно працювати над музикою до фільмів після співпраці із Ґодфрі Реджіо у 1983-му році при створенні саундтреку до першого фільму трилогії «Каці»: «Кояаніскаці», «Поваккаці», «Накойкаці». Також відомий численними звуковими доріжками до таких американських фільмів, як «Шоу Трумена» (Truman Show), «Кундун» (Kundun, фільм Мартіна Скорсезе) «Години» (Hours), «Кендімен» (Candyman), «Ілюзіоніст» («Illusionist», 2006) і мінімалистичними творами, є автором музики до церемоній Олімпійських ігор 1984 року у Лос-Анжелесі і Олімпійських ігор 2004 року в Афінах.

Сюжет

Фільм починається з інтерв'ю режисера всесвітньо відомого «Шоу Трумена» і його акторів. Шоу видатне щирістю і невимушеністю головного героя — Трумена Бербанка, за щоденним життям якого спостерігають глядачі.

Трумен уже багато років живе в місті Сіхейвен і не бажає його покидати. Коли він був дитиною, його батько потонув на його очах, відтоді Трумен боїться подорожувати, особливо водою. Цій фобії сприяють фільми й новини, які закликають сидіти вдома, насолоджуючись спокійним життям. Однак одного разу він вирішує поїхати в подорож на Фіджі з дружиною Меріл, та вона відмовляється, посилаючись на дороговизну поїздки. Одного разу Трумен помічає на вулиці свого батька, одягненого як волоцюгу, але той тікає. Бербанк вирішує розпитати матір про своє минуле, думаючи, що батько вижив, або в нього був близнюк. Та матір стверджує, що чоловік ввижається і їй через тугу за ним і це нормально.

Переглядаючи старі речі, Трумен пригадує як колись закохався в дівчину Сильвію, проте загадкові збіги обставин стали на заваді їхнім стосункам. Сильвія встигла розповісти, що світ навколо — декорації, а люди — актори, перед тим як зникнути. Трумен все частіше помічає дивні випадки навколо, ніби за ним слідкують і думає, що це через батька. Він ділиться спостереженнями з найкращим другом Марлоном, який підбадьорює Трумена. Бербанк зізнається йому, що потай від усіх хоче поїхати з міста аби побачити світ.

Трумен намагається виїхати на автобусі, та він ламається. Коли він збирається купити квитки на літак, виявляється, що всі розкуплено на місяць вперед, чого очевидно не могло статися. Він зауважує як люди навколо лише зображають своє життя, тому наважується виїхати з дружиною з міста в подорож негайно. Але куди б вони не їхали, шлях перегороджують затори. Трумен вдає наче змирився з долею і повертається. Невдовзі Трумен, побачивши як затори самі собою зникли, продовжує втечу. На заваді стає міст через протоку, який він не може перетнути з причини своєї фобії. Закривши очі, Трумен не лишає Меріл вибору крім як взятися за кермо і провести авто далі. За містом в цей час оголошують карантинну зону, пояснюючи аварією на ядерному об'єкті. Трумену доводиться повернутися додому і більше жоден транспорт не може його вивезти з Сіхейвена.

Крістоф розповідає у інтерв'ю як Трумена було обрано з-поміж 5 сиріт для шоу, присвяченому їх подальшому життю. «Шоу Трумена» транслюється 24 години на добу, приносячи величезні прибутки за рахунок прихованої реклами. У прямий ефір Крістофу телефонує Лорен, що грала роль Сильвії, звинувачуючи режисера в неетичності шоу. Той відповідає, що якби Трумен дійсно хотів покинути створений для нього затишний світ, йому ніхто б не завадив.

Трумен стає дратівливим, його стосунки з Меріл псуються. Вона врешті не витримує і каже на камеру, що більше не може працювати в шоу. Трумен намагається довідатися від неї що коїться в місті, але розмову перериває друг Трумана Мерлон з пропозицією випити пива.

Запам'ятавши де стоять телекамери, Трумен вночі тікає і переховується. На його пошуки вирушають всі актори і Крістоф призупиняє трансляцію. Він наказує ввімкнути освітлення, попри ніч, і Трумена вдається вистежити на яхті. Крістоф сподівається на страх Трумена перед водою, однак, той долає фобію та вирушає до свободи через море. Крістоф влаштовує шторм, в якому Трумен ледве не тоне. Бербанк на свій подив опиняється біля стінки купола, забарвленого в колір неба й усвідомлює, що під куполом стоїть все його рідне місто з околицями. Побачивши сходи, Трумен опиняється за лаштунками шоу. Крістоф намагається віднадити його від втечі в реальний світ, описуючи його таким же брехливим, як і світ «Шоу Трумена». Та Бербанк впевнено йде до мети, на камеру прощаючись із глядачами, на розвагу яких жив понад 30 років. Публіка в захваті від його рішення, Сильвія, бачачи це, вибігає йому назустріч.

Двоє обивателів, засмучені зникненям улюбленого шоу, вирішують подивитися по телевізору іще щось.